1. Підсумки діяльності навчального закладу в 2016 -2017 навчальному році та завдання педагогічного колективу на 2017- 2018 навчальний рік.
Звіт про роботу дошкільного навчального закладу в літній оздоровчий період 2017року.
1. Обговорення та затвердження плану роботи на 2017- 2018 навчальний рік.
2. Нормативно – методичне забезпечення організації освітнього процесу.
3. Затвердження:
- парціальних програм за яким будуватиметься освітній процес;
- форми планування освітньої роботи з дітьми ;
- режиму дня та розкладу занять в різновіковій групі;
4. Ознайомлення з перспективним планом вихователів
2. Семінар – практикум.
«Розвиток дошкільника засобами образотворчого мистецтва.
Мета: удосконалювати методи і прийоми розвитку в дітей відчуття ритму, гармонії позитивних моральних якостей, почуттів, забезпечувати вміння проявляти творчість, всебічний розквіт особистості та сприйняття прекрасного.
1. Творчий розвиток дошкільника з використанням інноваційних технологій (методика Л. Шульги)
2. Твори живопису як засіб зв’язного мовлення дітей дошкільного віку.
3. Дискусія «Організована чи самостійна діяльність дітей шлях до повноцінного художньо – естетичного розвитку дошкільників».
3. «Про збереження життя і здоров’я дітей як одного із основних напрямків роботи дошкільного закладу.
1. Організація роботи щодо збереження здоров’я дітей та створення сприятливого навчального середовища.
2. Умови досягнення результативності та зміст фізкультурно – оздоровчої роботи (з досвіду роботи вихователя).
4. Шляхи оптимізації мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку.
1. Аналіз стану мовленнєвого розвитку дітей в дошкільному закладі (результати тематичної перевірки)
2. Розвиток мовлення засобами художньої літератури (з досвіду роботи)
3. Дидактична гра, як засіб мовленнєвого розвитку дошкільників (презентація)
Підсумки навчально – виховної роботи дошкільного навчального закладу за поточний навчальний рік.
1. Аналіз якості та результативності організації роботи колективу дошкільного закладу у 2017 – 2018 навчальному році.
2. Стан навчально – виховного процесу, його якісних та кількісних показників для цілеспрямованого розвитку ДНЗ.
3. Готовність дошкільників до навчання в школі.
4. Ознайомлення з планом роботи ДНЗ на літній – оздоровчий період 2018р, організації повноцінного відпочинку та оздоровлення дітей влітку
Організована чи самостійна діяльність дітей шлях до повноцінного художньо – естетичного розвитку дошкільників.
Основою процесу естетичного виховання є спільна діяльність педагога і дитини, спрямована на розвиток у неї здібностей до сприймання прекрасного, мистецьких цінностей і продуктивної діяльності. Це система цілеспрямованого і послідовного вплив на дитину на основі педагогічних принципів і методів, що реалізується у творчому ставленні до власної життєдіяльності, з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей кожного вихованця. Засоби естетичного виховання - це відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети і явища навколишньої дійсності.
- Які на вашу думку предмети і явища належать до засобів естетичного виховання?
1. Естетика побуту. Покликана навчити дитину відчувати і розуміти красу життя, виховати в неї прагнення створювати і берегти її. Художнє оформлення дошкільного закладу обумовлюється змістом виховної роботи, повинна бути спрямована на її художній розвиток. Інтер’єр дитячого садка повинен відповідати не лише гігієнічним, а й естетичним вимогами. Важливо, щоб його оформлення було стильово витриманим. В оформленні приміщень можна використовувати малюнки дітей, батьків, вихователів. (Художнє оформлення приміщення ДНЗ та ігрових майданчиків)
2. Твори мистецтва, які використовують під час навчання та самостійної діяльності у поєднанні з музичним супроводом. З цією метою підбирають твори живопису за різними жанрами, графіки (найчастіше це книжкові ілюстрації), малі форми скульптури,твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, народні декоративні вироби та ін). Різноманітні заходи у дитячому садку обов’язково супроводжуються музикою (ранкова гімнастика, дозвілля тощо).
3. Природа. Під час екскурсій, спостережень дитина вчиться бачити гармонійність,її красу , відтворювати свої враження в усній розповіді, малюнках та ін. Виростаючи серед природи, дитина вчиться бачити гармонійність, красу, багатство барв кожної пори року, відтворювати свої враження в продуктивній діяльності. Усе це супроводжується розповідями педагога про те, що природа є наймогутнішим і найдосконалішим творцем прекрасного, у ній черпають натхнення живописці, композитори, письменники. В ході організації підготовчої роботи для художньої діяльності дошкільнят ефективними є екскурсії в природу, адже пережиті дитиною у дошкільному віці враження залишають слід на все життя. В. Сухомлинський радив використовувати природу для виховання у дітей поваги до всього живого, з якої починається повага до людини, інтерес до її життя, гуманізм. Для педагога важливо підібрати такі слова для супроводу спостереження, які відповідали б завданням естетичного виховання.
4. Організована діяльність сприяє формуванню навичок художньо-творчої діяльності. Для цього використовують різні види занять, художньо-дидактичні ігри, свята, ранки, екскурсії, прогулянки, перегляди кіно і телепередач, спектаклів тощо.
5. Самостійна художня діяльність дітей. Є важливим засобом естетичного виховання дошкільників. У процесі художньої діяльності вони реалізують свої творчі задуми, задатки, які згодом можуть розвинутися у здібності до художньої творчості.
- Дайте визначення самостійної діяльності.
Самостійна діяльність — це специфічна форма організації життєдіяльності дітей, яка розгортається у час, вільний від організованих форм освітньої роботи (в ранкові та вечірні години, на прогулянках, в інші періоди дозвілля), як правило, з ініціативи та за бажанням малюків: діти самі визначають цілі, завдання, засоби і план втілення свого задуму, самостійно контролюють, аналізують і оцінюють його виконання. Самостійна діяльність може носити як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер нерідко в ній інтегруються різні види діяльності. Поєднання різних видів діяльності дає дітям змогу повніше мобілізовувати свій руховий, мовленнєвий, художній та інший досвід. Необхідність вільної діяльності зумовлена природною потребою дошкільників мати можливість усамітнюватись, при цьому мати час, який можна використати на власний розсуд, залишившись без прямого контролю дорослих, а також самостійно закріпити вже набутий досвід, самоствердитися.
- Пригадайте, які вам відомі види самостійної діяльності дітей?
(зображувальна, художньо-мовленнєва, театрально-ігрова, музична).
Ці види діяльності виконують функцію позитивно-емоційного збагачення, викликають емоції радості, захоплення, натхнення. Художньо-естетична діяльність задовольняє гостру потребу дітей у самовиявленні і є одним із найулюбленіших занять. У цьому виді діяльності дошкільники виявляють високу зацікавленість і, що важливо, невелику стомлюваність.
- Якими на вашу думку мають бути прояви змістовної самостійної діяльності високого рівня дітей, в яких вміннях вони проявляються?
- самостійно зайняти себе у вільний час різноманітними видами діяльності;
- мотивувати свою діяльність;
- підготувати потрібне для реалізації свого задуму приладдя, іграшки, матеріали;
- об'єднатися з товаришами для спільного виконання задуманого;
- домовитися про розподіл обов'язків чи ролей;
- довести задумане до кінця;
- адекватно оцінити отриманий результат.
Специфіка цього виду діяльності полягає в тому, що саме під час вправляння в художніх уміннях діти реалізують індивідуальні творчі задуми. Це необхідно враховувати в організації самостійної художньої діяльності дітей.
Правильно спланувати самостійну художню діяльность дітей, підготувати необхідні матеріали вихователю допоможуть індивідуальні бесіди з дітьми. Напередодні її проведення дорослий має поцікавитися, чим би хотіла зайнятися завтра кожна дитина. Доцільно використати методичний прийом нагадування (яке чудове свято нещодавно було! Як красиво співали і танцювали діти! А хто не танцював на святі, а хотів би? Хто хотів би заспівати? Або: згадайте діти, в якому музеї ми були? Що вам запам’яталося? Хто хотів би розмалювати глиняні іграшки?) Такий підхід відновлює в пам’яті дітей художні враження, викликає прагнення творити прекрасне.
Розвиток самостійної художньої діяльності стимулюють такі чинники:
— процес навчання на заняттях, його розвивальний характер, формування способів самостійних дій;
— художні враження дітей, що спонукають до подальшого втілення їх у діяльності;
— педагогічно доцільне естетичне предметне середовище;
— заохочувальний вплив батьків, які стимулюють творчі пошуки і спроби дітей;
— вплив педагога, який ініціює самостійний пошук дітей.
Створення розвивального простору сприяє виникненню самостійної діяльності дошкільників. Для розвитку самостійної художньої діяльності в групі створюють спеціальні зони (центри) з необхідним обладнанням, матеріалами, якими діти можуть вільно користуватися. Педагог при цьому дбає про урізноманітнення діяльності дітей, поєднання різних видів самостійно художньої діяльності. Насичене та раціонально облаштоване предметно-ігрове розвивальне середовище є не лише фоном для розгортання вільної діяльності дітей, але й стимулом, спонуканням до певних самостійних занять. Приваблюють малюків, підказують їм творчі задуми, допомагають елементарно зорієнтуватись у ситуації вибору й викликають прагнення до змістовної зайнятості такі елементи предметно-ігрового середовища, як: реманент для дитячої праці;приладдя і матеріали для продуктивних видів діяльності, дизайну;атрибути для творчих ігор. Ці елементи ефективно виконують таку функцію за умови зручного, без скупчення, розміщення у доступних місцях, на достатніх площах. До традиційного обладнання з зображувальної діяльності, які переважно розміщені в куточках СХД доцільним стане виготовлення альбомів зі зразками дитячих робіт продуктивної діяльності. Їх розгляд наштовхує дитину на вибір тієї чи іншої ідей для створення роботи. Ефективним прийомом організації художньої діяльності є організація виставок дитячих робіт. Оскільки, діти повинні бачити результат своєї праці. А ще виконані роботи стануть мотивом, що спонукає вихованців займатись художньою діяльністю.
- Які зони, на вашу думку, повинні бути облаштовані поруч з осередком СХД? Чому?
Найцікавіші задуми вихователя щодо організації естетичного виховання дошкільнят можуть досягти своєї мети за правильного добору і комбінування його методів, які класифікують за різними критеріями:
— за головною педагогічною метою. До таких методів належать переконання; вправляння у практичних діях, спрямованих на перетворення навколишнього середовища; проблемні ситуації, які спонукають до творчих і практичних дій; спонукання до співпереживання, емоційно-позитивного
— за загальною та спеціальною спрямованістю. До цієї групи зараховують загальнопедагогічні та спеціальні методи, добір яких залежить від виду мистецтва, до якого педагог прагне прилучити дітей;
— методи навчання художній діяльності. Серед них виокремлюють наочні (зразок, показ прийомів виконання дій), словесні (бесіди, інструкції, вказівки, поради, оцінка і самооцінка результатів діяльності дітей);
— методи розвитку художньо-творчих здібностей дітей. Ґрунтуються вони на виробленні у дітей уміння діяти під час вирішення проблемно-пошукових завдань, у нестандартних ситуаціях.
Оскільки у дошкільному віці дитина налаштована передусім на гру, необхідно широко використовувати з метою розвитку її творчості різноманітні ігрові прийоми:
— ігрові ситуації, які допомагають розвинути пізнавально-творчу активність;
— пісні, загадки, вірші, казки, музичні твори;
— демонстрування епізодів лялькових спектаклів, які зосереджують увагу, викликають позитивні емоції, інтерес до зображуваного, уяскравлюють, поглиблюють естетичне задоволення, але не впливають на результати роботи;
— розповіді-малювання з елементами казки; пошукові ситуації; уявні ситуації.
Характеризуючи значення дитячого досвіду та життєвої компетентності, розвивального простору для виникнення і розгортання самостійної діяльності дошкільників, не слід забувати про керівництво нею з боку педагогів. Без участі дорослих неможливо забезпечити належний рівень самостійної діяльності дошкільників та домогтися її змістовності. Ось чому вихователь є фактичним керівником самостійної діяльності дітей.
- Які прийоми керівництва СХД вам відомі?( пряме( безпосереднє) та непряме (опосередковане).
Якщо непряме (опосередковане) керівництво самостійною дитячою діяльністю зберігає свою актуальність на всіх етапах дошкільного дитинства, то пряме (безпосереднє) домінує у ранньому та молодшому дошкільному віці. Від педагога вимагається особлива уважність та спостережливість, щоб своєчасно помітити, виявити у процесі самостійної діяльності спеціальні здібності, обдарованість дошкільників та спільно з батьками посприяти їхньому подальшому розвитку. Діти, в яких виявлено певні навички, інтереси до художньо-зображувальної діяльності, утворюють контингент дошкільних закладів художньо-естетичного спрямування, в яких під керівництвом педагогів з художньою освітою функціонують гуртки, студії, творчі майстерні. Залучають до участі у них дітей відповідно до їхніх задатки» та інтересів. Естетичний розвиток пов’язаний з формуванням усіх граней особистості. У дошкільному віці формуються основи потреб і смаків, народжується любов до мистецтва, заявляють про себе творчі здібності, якими різною мірою наділена кожна дитина. Для їх реалізації необхідне правильно організоване виховання і навчання, яке враховує особливості віку, індивідуальність.
Вправа „Маленька контрольна для дорослих”
Мета: порівняння організованої та самостійної художньої діяльності дошкільників.
1. Місце діяльності в освітньому процесі.
2. Тривалість проведення.
3. Хто ініціатор виникнення діяльності.
4. Які програмові завдання ставляться до цього виду діяльності.
5. Чи використовується інтегрований підхід до поєднання видів художньо-естетичного розвитку.
6. Присутність мотивації.
7. Які способи організації дітей використовують.
8. Необхідність створення розвивального середовища.
9. Чи відбувається чергування видів діяльності.
10.Підготовка необхідного обладнання для реалізації задуму.
11. Необхідність досвіду у володінні дітьми певними технічними навичками.
12.Взаємодія між дітьми в процесі художньої діяльності.
13. Прийоми керівництва художньою діяльністю.
14.Чи відбувається розвиток самостійності, творчості у дітей.
15. Присутність оцінно-контрольної діяльності.
Висновок: Організована діяльність є основою для розгортання на належному змістовому та організаційному рівнях самостійної художньої діяльності дошкільників. Адо навпаки, неможливо організувати СХД без діяльності, що їй передує, в першу чергу організованої навчальної діяльності.
Вправа „Дай пораду”
Практика свідчить, що всі види самостійної художньої діяльності – є улюбленими в більшості дошкільників. Проте нерідко трапляються ситуації, коли за час, відведений для самостійної художньої діяльності, дитина не виявляє бажання займатися жодним з її видів. Пропоную розглянути причини за яких може виникнути відсутність у дітей бажання займатися художньою діяльністю і дібрати слушну пораду для їх усунення.
1)коли дитина напередодні мала певний досвід незадоволення своїх потреб у цьому виді діяльності; коли дитина була незадоволена своєю роботою на фоні робіт інших дітей;
2)коли дитина не впевнена у своїх можливостях щодо успішного її виконання;якщо дитина з певних причин тривалий час не відвідувала дитячий садок та відстала від інших дітей групи у засвоєнні художніх умінь та навичок;
3)вихователь необережно аналізував роботи цієї дитини, не врахувавши ситуації;перевтома, погане самопочуття дитини, як фізичне, так і психічне, тоді перевага надається грі, адже саме гра оптимізує настрій, загальний стан малюків.
Методикою навчання дітей розповідання за репродукціями картин займалися А.Бородин, Е.Короткова, Є.Тихеєва, Н.Гавриш тощо.
Діти п'яти років мають значний досвід, багатий словник, уміють описувати предмети, іграшки, встановлювати прості причинні зв'язки між предметами та явищами. Від них треба вимагати вміння не тільки розповідати за змістом репродукції, складати описову та сюжетну розповідь, а й виходити за межі зображеного художником, пов'язувати зміст картини із власним досвідом.
У методиці розвитку зв'язного мовлення дошкільників Н.Гавриш виокремлює кілька видів занять зі складання розповіді за змістом картини, які подаються за ступенем ускладнення.
1. Складання розповіді-опису предметної картини.
2. Складання сюжетної розповіді за змістом картини.
3. Порівняльний опис двох картин.
4. Складання розповіді за пейзажною картиною чи натюрмортом.
Методика проведення кожного із цих видів занять має свою специфіку, проте обов'язковими є структурні частини - організація сприймання, розглядання дітьми творів живопису та навчання розповідання за їхнім змістом. Продуктивність другої частини заняття цілком залежить від результативності першої, тобто від того, наскільки ефективно був організований процес сприймання. Отже, щоб правильно керувати розумовою та мовленнєвою діяльністю дітей на цих заняттях, педагог має оволодіти методикою навчання дітей сприймання творів живопису та методикою навчання розповіді за змістом.
Значну роль відіграє підготовка дітей до розгляду й описування картин. Дійовим прийомом є вступне слово педагога перед показом картини або коротка вступна бесіда, в якій доречно дати стислу інформацію про життя і творчість художника - автора картини, про її жанр, а потім актуалізувати знання дітей про пори року, людські взаємини тощо, тобто ті, які налаштовують на сприймання картини. Звернення до власного досвіду дітей активізують мислительну та мовленнєву діяльність дошкільнят спонукає їх до прояву ініціативи.
Одне із центральних місць у структурі заняття посідає бесіда за репродукцією картини, що проводиться після її мовчазного розглядання дітьми, вихователь ставить запитання.
Запитання - майже єдиний методичний прийом, який застосовують вихователі в першій частині заняття.
Дітям дошкільного віку важко перебувати тривалий час у статичному положенні, як цього вимагає бесіда за запитаннями.
- Запитання добираються за принципом "Чим більше, тим краще". Важлива не кількість запитань, а їхня різноманітність.
- Переважна більшість запитань є запитаннями про очевидне, тобто має репродуктивний характер. Надмірне захоплення ними гальмує процес мислення, гасить інтерес до твору живопису.
- Запитання за змістом картини мають збуджувати думку. Дітям хочеться відчувати себе розумними, їм до вподоби усілякі несподіванки, загадки. Саме пошукова діяльність найприродніша для дошкільного віку. Отже, не варто зловживати запитаннями про очевидне. Запитання мають спонукати вихованців шукати відповідь через аналіз побаченого.
Велике значення необхідно приділяти проблемним запитанням, що спонукають до пошуку відповіді на самій репродукції картини, до аналітичних дій, які знаходять вихід у самостійному судженні про твір живопису. Розгорнута відповідь стає природнім результатом інтелектуально-мовленнєвої роботи: дитина мислить і висловлює свою думку не шаблонно, бо це її власна думка, для формулювання якої вона має сама дібрати мовні засоби.
Вихователь (після моменту мовчазного розглядання картини) не поспішає із запитаннями, даючи малюкам можливість вільно висловити свої враження, думку з приводу зображеного.
Різноманітні ігрові прийоми, емоційно-образні пластичні етюди, творчі завдання тощо допоможуть активізувати процес сприймання, мовлення.
Використання варіантів ігрової вправи допомагає зберегти інтерес до картини (твору живопису), забезпечує умови для ініціативи розумових та мовленнєвих дій.
Бесіду зі старшими дошкільниками пропонують починати з аналізу первинної назви чи пошуку більш вдалої, більш точної назви картини. Такий прийом дає змогу зрозуміти, оцінити твір живопису в цілому, щоб перейти до детального його розгляду.
Найскладнішими для дітей є запитання, пов'язані з оцінкою емоційного стану, з описом настрою, особистісних якостей персонажів, що пов'язано з недостатністю в словниковому запасі слів та словосполучень на визначення емоційного стану. Стимулюючим моментом у цьому разі можуть бути пластичні етюди -дітям пропонують спочатку повторити рухи, міміку, позу героїв твору живопису, спробувати ввійти в їхній стан, а потім розповісти про це.
А.Богуш, Н.Орланова, Н.Зеленко, В.Лихолєтова тощо зазначають, що внесення елементів творчості в розповідь за твором живопису є одним із підготовчих етапів навчання творчого розповідання на словесній основі. А.Богуш наголошує на необхідності застосування принципу індивідуального підходу до дітей у навчанні розповіді. Важливо пам'ятати про можливості окремих дітей, варіювати прийоми навчання розповіді, поєднувати її із завданням, яке ставиться всім дітям. Так під час складання розповідей дітям важко дається логічний, повний і образний опис зображеного. Опис - один із різновидів усного мовлення.
А.Зрожевська пропонує ввести в практику роботи педагога такі групи методів навчання дошкільнят описового мовлення за творами живопису:
1. Методи сприймання та осмислення значень в описових словосполученнях та реченнях.
2. Методи збагачення мовлення словосполученнями та реченнями.
3. Методи активізації (побудови) дитячих висловлювань.
Провідну роль у навчанні дитини будь-чого відіграє відповідний зразок для наслідування. У методиці розвитку мовлення дітей провідним прийомом навчання опису та розповідання за твором живопису традиційно вважається зразок розповіді, опису вихователя. У навчанні старших дошкільників зразок використовують лише в поодиноких випадках, коли того вимагає ситуація. У методичній літературі велике значення під час навчання дітей розповідання за творами живопису приділяється складанню плану розповіді. Спочатку педагог разом із вихованцями детально аналізує складений ним план, потім пропонує складати план самостійно, тобто здійснюється поступовий перехід від повного наслідування зразка до усвідомлення або напівсвідомого наслідування алгоритму дій, самостійного складання Розповіді.
Хоча застосування зразка як прийому навчання дошкільнят є логічними, проте вихованці бувають так "прив'язані" до нього, що не можуть обійтися без зразка навіть у старшому дошкільному віці. Тож, з одного боку, зразок як орієнтир відіграє позитивну роль, а з другого, надмірне захоплення ним гальмує самостійність думки й ініціативу дитини.
Не відмовляючись від застосування зразка, Н.Гавриш пропонує використовувати структурно-логічну схему описової та сюжетної розповіді (розроблену Л.Шадріною), супровідне мовлення і розповідь командами.
Перевага супровідного мовлення полягає в тому, що, незалежно від підготовки дитини, рівня розвитку її зв'язного мовлення, складання розповіді за твором живопису завжди буде позитивним - і це надихає дитину на подальшу роботу.
Важливо, щоб допомога вихователя була лише тлом, з'єднувальним ланцюжком, який допомагає поєднати окремі слова у зв'язні речення, судження та не гальмує самостійність дитини.
Розповідання командами - один із найрезультативніших способів навчання дітей розповідання. По-перше, дитина не почувається самотньою. Діти в команду об'єднуються за бажанням та особистими симпатіями, що надає впевненості кожному учасникові. По-друге, власна участь кожного члена команди, відповідно, буде меншою, посильною навіть для тих, які не впевнені в собі. По-третє, беруть участь майже всі діти. Жодна команда не повторює повністю своїх попередників, а придумує щось своє.
Ми вважаємо, що саме професіоналізм вихователя, знання методик, використання нових наукових розробок, постійна самоосвіта та самовдосконалення є головною запорукою розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку. Методика навчання складання розповідей за творами живопису постійно збагачується новими творчими знахідками педагогів, цікавими методами та прийомами керівництва мовленнєвою діяльністю дітей. Для того щоб твори живопису сприяли розвитку зв'язного мовлення дітей, вихователь повинен знати, які художні картини доцільно використовувати в дошкільному навчальному закладі. Допоможуть вихователю в цьому твори живопису, визначені в орієнтовному переліку картин українських художників, запропонованому А.Богуш.
На допомогу вихователям пропонуємо праці Н.Лебедєвої, Г.Троян, Р. Чумічової, М.Мацкевич тощо, які є джерелом інформації про видатних художників, ознайомлення дітей із творами живопису, а також містять орієнтовні конспекти занять тощо.
Отже, методикою навчання дітей розповідання за репродукціями картин, розвитком зв'язного мовлення займалися та продовжують займатися багато видатних педагогів і психологів: А.Бородич, Е.Короткова, Є.Тихеєва, Н.Гавриш тощо. Науково обґрунтований зміст методики розвитку зв'язного мовлення засобами творів живопису є однією з основних умов професійної самоосвіти педагогів ДНЗ.
Розвиток творчих здібностей в образотворчій діяльності (Л.Шульга)
Автор-розробник — Людмила Миколаївна Шульга, вихователь-методист дошкільного навчального закладу № 242 м. Запоріжжя Л. Вона є автором альтернативної програми «Розвиток творчих здібностей старших дошкільників на заняттях з малювання». Аналіз програми свідчить про те, що питання ознайомлення дітей з візуальним мистецтвом інтегровані з різними розділами програми.
Суть
Основна ідея — «малювання — діяльність, що сприяє появі й розвитку почуттів». Вона полягає в тому, що діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання.
Головне завдання організації зображувальної діяльності — виховання естетичних почуттів, допоміжне — навчання технічним прийомам. Що більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, то повнішими будуть уявлення і глибшим — пізнання.
Щоб краще зрозуміти своїх нових друзів, пише Л.Шульга, проводимо заняття-зустрічі, у процесі яких у дитини формується особливе поетичне ставлення до приладдя художника, яким вона буде користуватися. Їх мета — організувати зацікавлене спілкування, що допоможе дитині чутливіше реагувати на зовнішній світ, тонше сприймати його. Зустрічі становлять цілий цикл занять.
Розвиток творчих здібностей дошкільників продовжується на заняттях з малювання, організованих за методикою «занурення». Близькі за темою і змістом заняття об'єднуються в один цикл (З—4 заняття). Його завдання — здійснити «занурення» у певну тему. Структура циклу: перше заняття — ознайомлення. Воно має інформаційне й емоційне навантаження. Основна частина присвячена «зануренню» в тему і лише невеличка — малюванню, що проводиться у вигляді вправ з фарбами, пензлем або олівцями. Друге та третє заняття підпорядковані меті набуття певного досвіду з теми, оволодіння прийомами й технікою малювання. Це вже навчальні заняття ознайомлювального характеру. Четверте — творче заняття, на якому вихованці висловлюють своє ставлення до навколишнього, виражають у малюнку свої почуття.
Л.Шульга рекомендує при ознайомленні дітей з творами художників «учити слухати картину і бачити музику. Розвивати уяву. Учити дивуватися, захоплюватися, милуватися і передавати свої почуття словами. А через певний час - створювати палітру кожної пори року під супровід музики. Ознайомлюючи дітей з портретом, симетрією обличчя, неповторністю рис обличчя, учити дітей розуміти людину, її стан. Передавати характерні риси зовнішності близьких людей у малюнку».
Прогнозовані результати: діти вчаться помічати красу навколишнього світу, використовують для зображення різноманітні засоби та матеріали, встановлюють зв'язок між звуками й барвами.
Методичні рекомендації щодо розвитку творчості у дітей середньої групи в зображувальній діяльності
"Краса живе в очах людини, яка дивиться" (Латинське прислів'я)
1.Милування красою на заняттях з малювання
Мета:
· Вчити дітей помічати красу в навколишньому світі.
· Розвивати естетичну чутність у сприйнятті світу.
· Вчити відгукуватись на красиве емоціями і почуттями, дивуватись, захоплюватись, милуватись.
· Розвивати здатність до естетичної оцінки.
· Викликати бажання спілкуватися з красою, насолоджуватись процесом створювання краси.
Використовується:
· при сприйнятті природи;
· при розгляданні натури;
· при сприйнятті живопису;
· при зустрічі з декоративно-ужитковим мистецтвом;
· при ознайомленні і спілкуванні з художнім матеріалом;
· при сприйнятті кольору;
· при розгляданні малюнків.
2. Ознайомлення з художнім матеріалом
Мета:
· Познайомити дітей з особливостями художнього матеріалу: з чого виготовлені, з яких частин складаються, чим відрізняються тощо.
· Одушевити предмети, з якими працює художник.
· Встановити відношення між художнім матеріалом і оточуючим світом.
· Познайомити з технікою малювання.
· Оволодіти культурою відносин із художнім матеріалом.
· Розвивати уяву в процесі спілкування з художнім матеріалом.
Тематика занять:
· Світ художника.
· У гостях у пастелі.
· Народження вуголька
3. Ознайомлення з кольором
Мета:
· Ознайомити дітей з розмаїттям кольорів у навколишньому світі.
· Дати інформацію про сполучення основних і складених кольорів.
· Навчити дітей відчувати характер кожного кольору, визначити зв'язок між кольором і запахом, температурою, звуками, настроєм, смаком.
· Учити дітей знаходити предмети певного кольору у навколишньому світі.
Тематика занять:
· Букет фарб.
· Народження рожевої фарби.
· Зустріч синьої і білої фарб.
· Зимовий килим (сріблястий колір).
· Ознайомлення із салатним кольором.
4. Ознайомлення з зображувальним мистецтвом
Мета:
· Розвивати здатність відчувати красу у мистецтві.
· Познайомити дітей з мистецтвом живопису та його жанрами: пейзажем, натюрмортом.
· Познайомити дітей з декоративно-ужитковим мистецтвом: з народною іграшкою Опішні, димківською іграшкою.
· Оволодіти культурою споглядання, милування творами мистецтва.
· Розвивати чуттєве сприйняття мистецтва.
· Вчити емоційно відгукуватись на красу мистецтва.
Тематика занять:
· Про що розповів пейзаж.
· Чудова іграшка (Опішня).
· Ознайомлення з натюрмортом. .
· зустріч з димківською іграшкою.
5. Використання елементів психогімнастики на заняттях
Мета:
· Створити умови і допомогти дитині увійти в художній образ.
· Вчити передавати ознаки, особливості образу діями, рухами, емоціями, мімікою.
· Виховувати здатність відчувати образ.
· Розвивати творчість у самовираженні.
· Встановлювати зв'язок між собою і образами оточуючого світу.
Перелік вправ:
· Смачне яблуко.
· Я - дерево.
· Я - їжачок.
· Я - птах. '
· Кімнатна тварина.
· Я - зайчик.
· Я - сніжинка.
· Я-пролісок.
Основна діяльність дитини - гра. В грі дитина здатна перетворитись в будь-який персонаж казки і відобразити його характерні особливості. Можливості перетворювання можна використовувати на заняттях з малювання як вправи з психогімнастики
6. Імпровізовані казки, фантазування на заняттях із малювання
Мета:
· Зацікавити дітей художнім матеріалом, об'єктом та процесом малювання.
· Оживити навколишній світ і допомогти дітям глибоко відчути і пізнати його предмети і явища.
· Розвивати емоційну чуйність, асоціативно-образне мислення і уяву.
· Виховувати у дітей впевненість у собі.
· Розвивати виразність мовлення.
Використовується:
· при ознайомленні з художнім матеріалом;
· при ознайомленні з кольором;
· під час спілкування з художнім матеріалом;
· під час малювання;
· при розгляданні малюнка;
· під час спостерігання за об'єктом малювання;
· під час слухання музичного твору.
7. Використання музики на заняттях із малювання
Мета:
· Поглибити чуттєве сприйняття краси у світі.
· Показати дітям гармонію звуків і кольорів у природі.
· Розвивати асоціативно-образне мислення.
· Створити емоційний настрій на занятті.
Використовується:
· при фантазуванні;
· у психогімнастиці;
· у вправах на розвиток уяви;
· у сенсомоторних вправах для руки;
· при малюванні.
8. Сенсомоторні вправи для підготовки руки дитини до малювання
Мета:
· Вчити дітей правильно тримати олівець і пензлик.
· Координувати рухи руки, необхідні для малювання.
· Розвивати дрібні м'язи руки.
· Досягнути вільного, легкого, точного руху руки.
Перелік вправ:
· Пензлик вітається.
· Пензлик танцює.
· Пальчик стрибає.
· Пензлик на прогулянці.
· Олівець малює у повітрі
9. Вправи зі словом на заняттях із малювання
Мета:
· Познайомити дітей із словами, якими користується художник.
· Вчити використовувати різну силу голосу.
· Вчити дітей грамотно і правильно промовляти нові слова.
· Збагачувати емоційну насиченість у промовлянні нового слова з відтінками різного настрою.
· Розвивати почуття ритму і мелодійності у промовлянні слова.
Перелік вправ:
· Шепотіння слова.
· Прокричи слово.
· Слово стрибає.
· Слово співає.
· Сумне слово.
· Здивоване слово
Цікавими є поради Людмили Шульги щодо створення умов щодо розвитку творчості у дітей середнього дошкільного віку
· «якщо» для розвитку творчості:
1.Якщо Ви вмієте любити себе як унікальну частинку великої Природи, Ви навчите цьому дітей. Дитина, не спроможна себе любити, не може залишатись щирою. Без щирості неможлива творча свідомість.
Пам'ятайте:
"Наскільки приємною може бути людина, коли вона вміє бути сама собою". (Платон)
2. Якщо Ви поважаєте і любите оточуючих, Ви навчите цьому дітей.
Пам'ятайте: Повага передбачає відсутність насильства. В ній мається на увазі бажання, щоб інша людина росла і розвивалася такою, якою її визначила природа. Повага - це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність людини. Любов - акт давання: віддати свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.
3. Якщо Ви звертаєте увагу на достойності дитини і вірите в її можливості - Ви навчите її вірити в себе і отримувати, перемогу.
Пам'ятайте про першу формулу освіти "Ти все зможеш!"
4. Якщо Ви вмієте авансом дарувати похвалу і небайдужі до творчості дитини - в неї більше шансів відбутися.
Пам'ятайте: "Таланти виховуються заохоченнями" (В.Оствальд)
5. Якщо Ви порівнюєте одну дитину з іншою, Ви блокуєте можливість розуміти і приймати іншу.
Пам'ятайте: Порівнювати дитину можливо тільки з нею самою - сьогоднішню із вчорашньою.
6. Якщо Ви допоможете дітям відчути глибину сприймання, побачити навіть у
маленькому предметі великий світ, навчите дивитись і бачити, слухати і чути., розуміти, відчувати і любити - Ви подаруєте їм радість високої культури.
Пам'ятайте: Високій культурі неможливо навчити, її треба увібрати в себе. Вона не тільки в логіці, вона в почуттях.
7. Якщо Ви пропонуєте дитині свободу і вчите нею користуватися – Ви підтримуєте в дитині енергії розвитку, пізнання і творчості.
Пам'ятайте: Заборона для дитини - гальма, які зупиняють дії всіх цих енергій.
8. Якщо Ви разом з дитиною шукаєте рішення, а не перевіряєте, чи правильно вона намалювала, - Ви розвиваєте можливість творчого бачення і не засмічуєте сприйняття
стереотипами.
Пам'ятайте: Немає правильних і неправильних малюнків і фантазій! Дитина не помиляється, вона шукає свій шлях. Дуже велика небезпека для творчості - штамп.
9. Якщо Ви чекаєте в малюнку відображення не того, що бачить дитина, а як вона бачить і як відчуває - Ви підтримуєте дитячу геніальність.
Пам'ятайте: Дитина живе на іншому рівні - фізичному й емоційному і відчувати як доросла людина - не може.
10. Якщо для Вас важливо те, як Ви відкрили, аніж те, що Ви відкрили, Ви вчите дітей одержувати задоволення від пізнання.
Пам'ятайте: Знання приходять тоді, коли Ви розумієте, як Ви зрозуміли. І Вам цікаво розуміти.
11. Якщо Ви не поспішаєте в спілкуванні з дітьми - Ви вилучаєте байдужість.
Пам'ятайте: В спілкуванні з прекрасним мовчанням можна сказати більше, ніж словами.
12. Якщо діти працюють з цікавістю, вони застраховані від примушеної діяльності. Примушення для дитини завжди стрес, при якому організм знаходиться в постійному напруженні.
Пам'ятайте: Щоб захопити дітей, треба спочатку захопитись самі.
13. Якщо Вам не подобається малюнок дитини, не поспішайте
давати негативну оцінку. Невизнаний малюнок замикає особистість маленького художника.
Пам'ятайте: Праця душі дитини заслуговує визнання. Похваліть авансом і спробуйте подивитись на малюнок очима дитини.
14. Якщо Ви радієте творчим успіхам дітей, Ви вчите їх радіти
чужим перемогам.
Пам'ятайте: Східна мудрість наголошує: "Поспішайте захоплюватись людиною, інакше ви пропустите радість".З повагою, Л.Шульга
Інноваційні технології
З метою реалізації завдань Базової програми "Я у світі", "Впевнений старт" педагогічний колектив працює за напрямами: гуманітарним та художньо-естетичним.Педагоги забезпечують всебічний розвиток дошкільників відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.
Розвиток системи освіти вимагає впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Для створення сучасного інноваційного простору педагогічний колектив втілює в практичну діяльність такі інноваційні технології:
-- ТРВЗ ( теорія розв"язання винахідницьких завдань ), що розвиває у дітей творчі задатки,
креативність, вміння знайти вихід в нестандартній ситуації, сприяє розвитку інтелектуального потенціалу, логічного мислення;
-- художньо-мовленнєва діяльність -- це навчання дітей мовлення, розповідання, розвиток комунікативних здібностей засобами художнього слова;
-- розвиток зв"язного мовлення за творами О.А.Захаренка, В.Сухомлинського, що сприяє розвитку у дітей соціально-моральної позиції щодо себе, природи і суспільства; формування внутрішнього світу свого "Я";
-- розвиток зв"язного мовлення засобами театралізованої діяльності, тобто вправляння дітей в монологічному та діалогічному мовленні, оволодіння мовними та емоційними засобами виразності, поповнення та активізація пасивного словникового запасу, розвиток інтелекту.
Використання інноваційних технологій при
Microsoft Word документ 29.0 KB
ПІСОЧНА ТЕРАПІЯ
Відомий американський педагог С. Куломзіна зазначає, що Пісочниця не тільки розвиває
творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, але ненав'язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин добра і зла,
будує гармонійний образ світу.
Завдяки чарівним властивостям піску раптом оживають казки, дитина стає безпосереднім учасником і режисером власних творів, а потім бачить результат власної творчості.
Музичний супровід і колірні ефекти є потужним стимулом для розвитку емоційного світу дитини. Крім того, в поєднанні з пальчиковою гімнастикою, драматизацією та мімічними етюдами заняття дозволяє
гармонізувати емоційний стан дитини, розвивати всі пізнавальні процеси та сенсомоторні навички.
Моделюючи ситуацію в пісочниці, дитина отримує досвід самостійного вирішення, проявляється його сила Чарівника.
Принципи побудови програми занять:
• Програма занять враховує всі сторони розвитку дитини: інтелектуальну, фізичну, емоційну і соціальну.
• Заняття проводяться в ігровій формі з урахуванням психофізіологічних особливостей дітей раннього віку та дошкільного віку.
• Для попередження інтелектуальної та фізичної стомлюваності в ході занять відбувається часта зміна видів діяльності.
• Активно використовуються музично-рухові вправи.
Наші заняття спрямовані на:
• Сенсорний розвиток (розвиток сприйняття: кольору, форми, величини).
• Розвиток мовлення (формування мовного висловлювання, підготовка органів мови і слуху дитини до сприйняття правильного звуку і правильної артикуляції).
• Розвиток мислення, уваги, пам'яті, уяви.
• Розвиток дрібної моторики.
• Естетичне виховання.
• Розвиток емоційної сфери.
• Розвиток творчих здібностей.
• Соціальний розвиток (навички спілкування).
Пісочна анімація дозволяє перетворити гру дитини в захоплюючий процес, відкрити власні можливості. Це заняття дарує дитині незабутні хвилини польоту фантазії та уяви. Заняття розвивають дрібну моторику, посидючість, пам’ять, образне і послідовне мислення,Розкриває творчий потенціал дитини.
«Я не боюся ще і ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.» В.О.Сухомлинський Формування культури здоров ’я особистості – нагальна проблема сучасної психоло го – педагогічної науки і практики. Саме здоров’я - основа благополуччя, розквіту нації, джерело щасливого життя . Діти – майбутнє кожної держави, перспектива її економічного, соціального та духовного розвитку. Проблема збереження здоров ’я дітей в усьому світі стає дедалі актуальнішою. Питання збереження та зміцнення здоров ’я дитини належать до стратегічних завда нь суспільства. Дані свідчать, що протягом навчання збільшуються відхилення у стані здоров ’я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей та підлітків. Серед неповнолітніх поширені шкідливі звички, тютюнопаління, вживання алкоголю, зростає захворюваність на наркоманію та ВІЛ – інфекцію. Недостатня увага приділяється питанням ст ворення умов для збереження та зміцнення здоров ’я дітей під час освітньо – виховного процесу, недостатньо враховується вплив екології довкілля на здоров ’я дітей. Особливе занепокоєння викликає погіршення стану здоров’я дітей дошкільного віку, оскільки у цей віковий період закладається фундамент майбутнього фізичного стану людини та основних рис її особистості . Окреслені проблеми вимагають від освітян пошуку нових соціальних і педагогічних підходів, які б сприяли збереженню та зміцненню здоров ’я дітей, формували у них навички здорового способу життя . Адже формування ціннісного ставлення дітей до власного здоров ’я - одне із важливих завдань, поставлених Базовою програмою перед дошкільною освітою. Воно нове для педагогів, тому що нині ми маємо дбати не лише про зовнішній оздоровчий вплив , а й навчити дитину розуміти свій організм і свідомо сприяти його функціонуванню. Здоров’язбережувальна і здоров ’яформувальна спрямованість освітнього процесу – важлива вимога Базової програми і самого сучасного життя з його згубним впливом на організм людини. Обсяг пізнавальної інформації, яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначаєтьс я на стані здоров ’я дітей. Одне з головних завдань дошкільного закладу – така організація освітнього процесу, за якої не лише зберігатиметься вис окий рівень розумової працездатності вихо ванців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров’я. Базова програма приділяє особливу увагу впровадженню в освітній процес здоров ’язберігаючих технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різноманітних формах, забезпечують фізичне, соціально – емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя малюків. В умовах дошкільного закладу вихователі можуть впроваджувати різноманітні оздоровчі та профілактичні технології інноваційного та здоров ’язбережувального характеру. Важливо при цьому враховувати індивідуальні особливості вихованців. Для збереження здоро в’я сучасних дошкільників необхідне забезпечення здоров ’язберігаючої спрямованості інноваційних освітніх технологій спільними зусиллями педагогів і медичних працівників. У сучасних умовах доцільно використовувати такі критерії здоров’язберігаючих технологій навчання як: - облік індивідуальних особливостей дітей; - забезпечення мотивації на здоровий спосіб життя; - підвищення рухової активності дошкільнят; - психологічна комфортність для дітей та педагогів; - низький рівень ступінь стомлення дітей. В дошкільних навчальних закладах приділяється велика увага впровадженню здоров’язберігаючих технологій, під якими розуміють: - створення сприятливих умов розвитку, виховання, навчання дитини в дошкільних навчальних закладах (спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини, зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі); - оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальн их особливостей та гігієнічних норм); - повноцінний та раціонально організований руховий режим (до 3-х годин для дітей раннього віку, 3 -4 годин для дошкільників молодшого віку, 4 -5 годин для дошкільників старшого віку). Сутність здоров’язберігаючих технолог ій постає в комплексній оцінці умов виховання та навчання, які дозволяють зберігати наявний стан дітей, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку. Такі техно логії реалізуються через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування в дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогами та вихованцями, самими дітьми. Інноваційні оздоровчі технології : елементи художньої гімнастики, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, гідроаеробіка (в закладах із басейнами), психогімнастика, фітболгімнастика. Профілактично-лікувальні технології: - фітотерапія (полоскання ротової порожнини розчином часнику; вживання відварів, водних настоїв лікарських трав для профілактики захворювань верхніх дихальних шл яхів, сечової системи, шлунково-кишкового тракту, дискинезії; оздоровчі напої та чаї з шипшини; вітамінні коктейлі з ромашки, календули, деревію, спориша; фітомішечки); - аромотерапія, електроаерозольна терапія (розбризкування ефірної олії шипшини, обліпи хи, м’яти, меліси, лаванди); - вітамінотерапія (полівітаміни, аскорбінова кислота, вітамінізація страв). З появою в дошкільних закладах посади практичних психологів з’явилася можливість упровадження оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, таких, як арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія, ігрова терапія. Терапія означає „лікування”. Але в умовах дошкільного закладу впровадження таких технологій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемоційного стану дошкільнят. Розглянемо деякі оздоровчі технології. Гімнастика пробудження Педагог вмикає уже знайому дітям легку приємну мелодію, яка ненав'язливо входить у свідомість малюків, полегшує їхнє прокидання. На прокидання (повільне, для кожного - індивідуальне) можна дати близько 10 -12 хв. Гімнастику пробудження треба починати лише після того, як усі вже вийшли зі сну. Подушки і ковдри прибирають або складають так, щоб не заважали рухам дітей. Музику вмикають голосніше, але не дуже гучно. Вихователь стає так, щоб його було добре видно всім. Комплекс потрібно виконувати у повільному, спокійному, плавному темпі так, ніби "мажемо полотно пензлем". Триває гімнастика 8 -15 хв із поступовою активізацією життєвого та емоційного тонусу. У дошк ільних закладах, де є така змога, добре поставити відеозапис гімнастики пробудження. Діти стежитимуть за екраном, а педагог у цей час може допомагати комусь індивідуально. Кількість вправ може бути від 4-5 до 8-10. Комплекси гімнастики мають проводитися у театралізованій формі. Для цього обирають гру, наприклад "Сонечко", яку поступово ускладнюють. Але тема залишається та сама: початок нового дня, сонечко сходить, світ оживає... І так по кожному комплексу – їх розвиток і ускладнення у перспективі мають нагадувати захоплюючий фільм, де діють одні й ті самі персонажі, а сюжет постійно змінюється. Таку "ліжкову" гімнастику корисно поєднувати з повітряними загартувальними процедурами, а саме: з вправами на попередження плоскостопості та дихальними вправами. Для цього діти виходять у групову кімнату. Різниця між температурами в спальні та провітреній груповій кімнаті 20 -15 градусів. Діти спочатку в носочках та піжамах, потім босоніж вибігають у групову кімнату. Потім повертаються в спальню, пробігаючи "доріжку здо ров'я" і знову в групу через цю доріжку. До 4-5 разів переходять із спальні в групу. Останній раз діти залишаються у групі і роблять 3 -4 хвилинні дихальні вправи (дві-три по 3-4 рази). Потім заходять у спальню і одягаються. Дихальна гімнастика Дихальна гімнастика покращує розвиток легенів дітей. Дихальні вправи дитина має виконувати вранці та серед дня. В літній час заняття краще проводити на повітрі. Їх також використовують після ранкової гімнастики та після гімнастики пробудження (денний сон) для встанов лення дихання. Півень Стати прямо, ноги нарізно, руки опустити. Підняти руки в сторони, а потім плескати ними по стегнах. Видихаючи, промовляти „Ку-ку-рі-ку”. Повторити 5-6 разів. Летить м’яч Стоячи, руки з м’ячем підняті вгору. Кинути м’яч від грудей вперед. Промовляти видихаючи „у -х-х-х-х”. Повторити 5-6 разів. Гуси летять Повільна ходьба упродовж 1 -2 хвилин. Піднімати руки в сторони – вдих, руки вниз – видих, промовляти „г -у-у-у-у”. Комплекс дихальних вправ "Подорож до лісу" 1."Паротяг". Ход ьба з поперемінними рухами зігнутими в ліктях руками і примовлянням: "чух -чух-чух". Зупинитися, піднятися на носочки, вдихнути через ніс, видихнути "ту -у-у- у". 2."На лужку" - розминка. Руки вгору до сонечка - вдихнути носом, присісти - видихнути через рот. 3."Високі дерева та низькі кущики". Руки вгору, піднятися на носочки -вдихнути; руки вниз, сісти на п'ятки - видихнути. 4."Нюхаємо квітку" - повільний вдих носом і різкий, ривками видих через рот на уявні пелюстки. 5.'Туси полетіли" - повільна ходьба. Вдихнути - руки в різні боки, видихнути - "га - га -а- а". 6."Пугач". Вдихнути носом, видихнути "ух -ух-х". 7."Комарики". Затримати дихання, плескати в долоні, ніби ловити комарів. Хто більше комариків спіймає на одному диханні. 8."Зозуля". Тривалий вдих, видих - "ку-ку-ку". 9."Загубились". Тривалий вдих, видих - "агов-ов-ов!" 10. "Паротяг". Повторити вправу 1. Дихальні вправи Вправа 1. В. п, - основна стійка. Підняти руки вгору, потягнутися, на скільки це можливо, зробити глибокий вдих. Зігнути ноги в колінах, опустити корпус униз і зробити глибокий видих. Вправа 2. В. п. - ноги на ширині плечей, руки на поясі. Нахилитися в лівий - видих. Повернутися у в. п. - вдих. Так само у правий бік. Вправа 3. В. п. - сидячи "по- турецьки", руки на потилиці, груди розпрямлені. Нахилити голову назад і зробити глибокий вдих. Нахилитися вперед - видих. Вправа 4. В. п. - те саме як у вправі 3. Нахилитися в правий бік -видих. Повернутися у в. п. - вдих. Так само у лівий бік. Оздоровчо-розвиваючі хвилинки Різноманітні оздоровчо -розвиваючі хвилинки, що входять до системи фізкультурно—оздоровчих заходів, широко використовуються педагогами під час різних занять, заходів і в повсякденній роботі. Під час оздоровчо-розвиваючих хвилинок проводяться: -вправи з спортивними елементами; -малорухливі ігри; -вправи для розвитку легень; - г імнастика для очей; - г імнастика для м'язів обличчя ; -шишковий масаж; -каштановий масаж; -жолудевий масаж; -кукурудзяний масаж; -щіточковий масаж; - горіховий масаж; -масаж вушних раковин; -вправи для очей; -міні –дискотека ; -пантоміма; -кольорорелаксація ; -релаксація; -медитації; -мудри. Стимулювальна гімнастика Ці вправи стимулюють психоемоційний стан організму та забезпечують його готовність до розумової ді яльності. • Вправляння в підтягуванні. • Вправи для м'язів шиї - нахили, повороти голови. • Вправляння в зміні положення тіла (нахили тулуба вперед забезпечують посилений приплив крові до голови). • Віброгімнастика за А. Мишуліним рекомендується для стимулювання розумової діяльності. Різке опускання на п'яти з положення стоячи навшпиньки. Виконуючи ці вправи 4-5 разів, нормалізується тонус кров'яних судин головного мозку. • Самомасаж потилиці сприяє кровообігу в судинах головного мозку та поліпшує стан нервових центр ів. Погладжувати, а потім розім'яти м'язи шиї та потилиці кінчиками 1 -4 пальців обох рук, а також великого пальця, що масажує нижню частину шиї. Імунна гімнастика 1. Одну руку кладуть на лоб, другу на поти лицю. Потримати 1 хв. 2. Пощипати край вуха, зверху вн из – тричі. 3. Легке погладжування за вухами по лінії шийних лімфовузлів – тричі. 4. Дихання через одну носову порожнину поперемінно – тричі. 5. Права долоня торкається лівого стегна, ліва – правого (маршируємо) – 8 разів. 6. Лікоть правої/лівої руки торкається про тилежного стегна – 8 разів. 7. «Витрушуємо пилюку з-під колін» обома руками — 30 с. 8. Пощипуємо ахіллесове сухожилля – 30 с. 9. «Надягаємо панчохи» – по передньо - задній поверхні – тричі, по бокових поверхнях – тричі. 10.«Надягаємо довгі рукавички» – по передньо-задній поверхні – тричі, по бокових поверхнях – тричі. Для виконання цієї гімнастики потрібно 12 -15 хв. Доцільно виконувати вдома перед і після сну, а в ДНЗ – до ігор-занять. Сміхотерапія Наука про сміх – гіотологія – стверджує, що сміх позитивно впливає на фізичний розвиток дітей. Сьогодні сміхотерапія практикується в усьому світі. Виявляється ,що сміх буває веселим і отруйним, радісним і сумним, розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором’язливим. І не кожен сміх позитивно впливає на наше здоров’я. Окрім того, сміх важливий спосіб дихання, сприяє зниженню частоти ритму серця, нормалізує артеріальний тиск, сприяє виробленню життєва необхідних гормонів радості. Сміх рівнозначний прогулянці по лісу чи кисневому кок тейлю. Щоб діти росли здоровими ,веселими, слід впроваджувати в освітньо з виховний процес „хвилинки – смішинки”, розваги, гуморини, що викликають позитивні емоції. Елементи сміхотерапії корисно використовувати під час проведення фізкультхвилинок, на перер вах між заняттями. Педагогічним колективом нашого дошкільного закладу запроваджено низку системних заходів спрямованих на збереження здоров ’я вихованців. Поряд із традиційними технологіями фізкультурно – оздоровчої роботи ми використовуємо інноваційні технології , вивчаємо та впроваджуємо у практику роботи найкращий досвід педагогів України. Ми визначили пріоритетні напрями виховання дошкільників у нашому дошкільному закладі: · вчити дітей дбати про власне здоров ’я; · розвивати потребу в щоденній рухові й діяльності; · розвивати фізичні якості, формувати навички володіння рухами та руховими діями; · підтримувати у дітей інтерес до різних видів спорту, занять фізкультурою, туризмом; · забезпечувати взаємодію педагогів, медичних працівників та батьків у питаннях зміцнення психічного, фізичного здоров ’я дітей та формування у них здорового способу життя. У нашому дошкільному закладі створено необхідну матеріально – технічну базу для фізичного виховання дітей: обладнано спортивну залу, спортивний майданчик необх ідним спортивним інвентарем, в групах створені спортивні куточки з нетрадиційним фізкультурним обладнанням. Сольова підлога. У пошуках модернізації системи оздоровлення дітей колектив закладу поглиблено працює над створенням сприятливих умов для зміцнення здоров ’я дітей. Інноваційною здоров’язберігаючою технологією в закладі є сольова кімната зі штучним кліматом. Сольова підлога облаштована в окремій кімнаті . Половина цієї кімнати засипана йодованою сіллю, з використанням якої діти виконують спеціальні вправи під керівництвом сестри медичної з відома дитячого лікаря. Йодована сіль в закладі використовується в комплексі: організована кімната з сольовою кімнатою, у зеленій кімнаті діти займаються сольотерапією за аналогією піскотерапії. Який же ефект від солі? Застосування с олі запобігає хронічним хворобам дихальних шляхів, застудам і недугам щитовидної залози, подразнюючи всі рецептори шкіри та слизові оболонки носа й рота. Сіль має бактерицидні і протизапальні власності. Коли діти ходять босоніж по сольовій підлозі, іде профілактика плоскостопості. Кімнату з сіллю діти відвідують почергово. Щодня після сну протягом десяти днів вони вдихають соляний пил. Потім роблять перерву на 10 діб. Слід роботи перерву, бо оргазм звикає до солі, і еф ект зникає Сольова кімната - це не панацея від усіх хвороб. Соляна кімната – це повноцінна імітація природної соляної печери. Цілющі властивості якої відкрили ще стародавні ченці. Вони направляли хворих із проблемами дихання у соляні печери, де і зцілялис я, вдихаючи чарівний соляний пил Корисний мікроклімат соляної кімнати має оздоровчий ефект, укріплює нервову систему, а також дарує тілу море енергії. Степ - аеробіка Серед багатьох інновацій ми обрали степ – аеробіку, тому що численними дослідженнями вчених установлено що для дитячого організму рухи і рухова діяльність - основа успішного розвитку. Заняття на степ – платформах цілком підходять для дітей різних вікових груп і різного рів ня підготовленості. Виконуючи під музичний супровід різні варіанти кроків на степ - платформах, швидкі переходи, часто змінюючи при цьому ритм і напрямок рухів, діти отримують навантаження відповідне біговому тренуванню. З 2011 року ми почали використо вувати на заняттях з фізичної культури степ-платформи виготовлені батьками вихованців, для виконання дітьми загально розвиваючих вправ. В даний час ми широко застосовуємо степ -платформи під час індивідуальної роботи, ранкової гімнастики, самостійної рухової активності дітей, гурткової роботи, як степ – розваги, для показових виступів дітей на святах, як частину фізкультурного заняття і звичайно на заняттях зі степ – аеробіки. Один комплекс степ – аеробіки як повного заняття виконується дітьми впродовж 2 місяців, деякі вправи ускладнюються, видозмінюються. Для поліпшення фізичних показників здоров'я і розвитку фізичної витривалості . рухових якостей у дітей дошкільного віку була розроблена серія занять з степ - аеробіки для дітей старшої групи . . Навіть найпростіші рухи дають поживу дитячій фантазії, розвивають творчість, психічну активність дитини. Використання прийомів імітації та наслідування, образних порівнянь відповідає психологічним особливостям дошкільнят, полегшує процес запам'ятовування, осво єння вправ, підвищує емоційний фон заняття, сприяє розвитку мислення, уяви, творчих здібностей, пізнавальної активності, морального розвитку особистості. Переконані, що з аняття степ – аеробікою – важливий фактор формування особистості дошкільника. Ефективна співпраця педагогів з батьками сприяє встановленню пріоритетних інтересів та особистісних потреб кожної дитини. Батьки активно включаються у спільне виконання індивідуальних програм оздоровлення дітей. Вони ознайомлюються з різними формами оздоровчої роботи, що проводять педагоги нашого закладу і продовжують цю роботу вдома. Ми постійно включаємо виступи зі степ – аеробіки у програми свят і розваг ,на які запрошуємо батьків наших вихованців і завжди отримуємо схвальні відгуки. Сьогодні у багатьох сім’ях наших вихованців з’явились степ – платформи для всіх членів родини. Ефективність запропонованої методики оцінювалася за допомогою порівняння показників фізичного та психічного розвитку та фізичної підготовленості, а також даних про динаміку захворюв аності дітей старшої групи. Результати педагогічних спостережень показали, що заняття на основі степ - аеробіки сприяють формуванню у дітей стійкого інтересу до процесу виконання фізичних вправ. Використання степ - платформи дозволяю сформувати у дітей стійкий інтерес до занять фізичною культурою, своїм досягненням, що є одним з найважливіших умов формування мотивації здорового способу життя Вивчення даних про динаміку захворюваності показала, що захворюваність дітей старшої групи на початок року стан овила 0,5% н даний момент 0,2%. Зниження рівня захворюваності в даній групі, мабуть, можна пояснити тим, що заняття степ - аеробікою надаючи тренуючий вплив на організм дитини, сприяють розширенню адаптаційних можливостей дітей не тільки до фізичних навантажень, але і до впливів зовнішнього середовища. Отже у комплексі з іншими за гартовуючими і зміцнюючими заходами використання степ - платформи дає хороший результат . Зорова гімнастика Для підвищення ефективності навчально -пізнавального процесу використовуємо сенсорно - координаторні тренажі за методикою російського вченого, лікаря, педагога - новатора Базарного В.Ф., який більше 30 -ти років присвятив зміцненню здо ров’я підростаючого покоління шляхом використання простих здоров ’язберігаючих технологій. Ми створили прості тренажери і застосовуємо їх в роботі з дітьми. Усі режими спричиняють постійну рухову активність зорового аналізатора та самої дитини. Їхні особливості: - всі вправи виконуються в позі вільного стояння; - кожна вправа базується на зорово – пошукових стимулах - у процесі такого пошуку діти здійснюють рухи головою, очима та тулубом; Діти починають живо фіксувати за командою погляд на відповідному кольорі (можна цифрі, картинці і т.п.). Термін тренажу—1,5-2хв. Найголовніше тут те, що діти здійснюють десятки пошукових рухів очима, головою, тулубом, а це підвищує працездатність дітей і знижує втому. Даний тренаж впливає благотворно і на ро звиток зорово-моторної реакції, швидкості орієнтації в просторі і реакції на екстренні ситуації в житті. Ді ти стають зіркими, уважними, і про них уже не скажеш , що вони не бачать далі свого носа. Вправи з сигнальними мітками Казкотерапія „Цілющі” властивості казки покладено в основу цілого напряму сучасної психотерапії – казкотерапії Мета казкотерапії – допомогти людині поба чити на так реальний світ, як те враження, яке він на них справляє, тобто свій внутрішній стан. Рухи в будь – якій формі завжди виступають як засіб оздоровлення. Пропонуємо застосування казкотерапії у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними мет одами у процесі оздоровлення дітей дошкільного віку. Під час казкотерапії підвищується емоційний тонус у дітей, покращується настрій, з’являється почуття радості та задоволення. Фізичні вправи при правильному психолого - педагогічному підході є потужним оп тимізуючим чинником, а також засобом оздоровлення і всебічного гармонійного розвитку дитини. Слід відмітити ефективність виконання фізичних вправ з використанням фольклорних творів. Науково доведено, що фольклор є одним із найвпливовіших засобів урізноманітнення процесу фізичного виховання шляхом знаходження нових форм розвитку творчо -рухової ініціативи дітей. Для того, щоб включити до процесу фізичного виховання дітей фольклор, існують такі вимоги: - діти повинні добре знати запропонований фолькл орний матеріал. Він повинен відповідати їх віковим особливостям; - для раціональної організації рухової активності дітей потрібна часта зміна вправ при багаторазовому повторенні рухів; - яскраве й образне виконання дітьми рухів; - педагог повинен врахов увати розвивальний характер навчального матеріалу, його національний колорит ; - моторна щільність фізкультурних занять, а також ранкових гімнастик, побудованих на фольклорному матеріалі, може досягти до 80 %. Наприклад, завдяки вправі «Колобок» діти уявляють образ того або іншого персонажа і намагаються якнайкраще, виразніше передати його. Образ також допомагає якісно виконувати основні рухи ( наприклад: «вродлива лисиця» - ходьба з гордою поставою) Казкотерапія – досить давній психолого - педагогічний метод. Свої знання про світ, філософію життя передавали люди з вуст у вуста, записували, засвоювали їх. У казкотерапевтичному процесі сьогодні використовують 5 видів казок: 1. Художні. 2. Дидактичні. 3. Медитативні. 4. Психотерапевтичні. 5.Психокорекційні, які конструюються відповідно до актуальної ситуації Досить актуальними сьогодні є такі методи і прийоми, які сприяють максимальній активності всіх сенсорних каналів сприйняття ( зір, слух, дотик, нюх) і переробці отриманої інформації. Саме таким вимогам відповідає методика роботи з корекційними м’ячами, або фітболами . Це м’ячі різної пружності, величини, ваги які використовують сьогодні як у спорті, так і у педагогіці та медицині. М’яч має певні властивості, використовують в оздоровчи х, корекційних і дидактичних цілях. Це його величина, колір, запах, а також особлива пружність. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, які включаються під час виконання вправ з м’ячем, підсилює ефект занять. М’ячі можуть бути не тільки різної величини, а й кольору. Адже відомо, що кольори по – різному впливають на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір підвищує активність, збуджує ЦНС. Такі м’ячі вибирають діти з холеричними рисами. (червоний, жовтогарячий) Холодний колір (синій, фіолетовий) обирають флегматичні діти, спокійні. Жовтий і зелений сприяє прояву витривалості. Отже завдяки кольорам можна регулювати психоемоційний стан дитини.
Колобок та його друзі
іСтарша группа
Заняття сюжетно – ігрове, з елементами казкотерапії.
(Герої лісові: заєць, вовк, ведмідь та лисиця діти з 1 класу, або дорослі)
Мета: Удосконалювати вміння дітей стрибати на стрибунцях, тримаючи рівновагу. Зміцнювати м’язи спини та живота під час нахилів в грі «Вижени м’яч» Розвивати швидкість, кмітливість, окомір під час гри «М’яч в трубу» Розвивати швидкість під час бігу в грі «Колобок» Закріпити різні властивості м’ячів: гумовий, пластиковий, тканинний. Виховувати дружелюбність, бажання прийти на допомогу. Викликати зацікавленість та емоційний настрій дітей з самого початку заняття.
Обладнання: Колобок та різні за в еличиною, матеріалом, кольором м’ячі ( із тканини, з гуми, з пластика ). Лісові герої з казки «Колобок», ялинки, доріжка.
Хід заняття - Відгадайте з якої це казки? Не їж мене лисичко, я тобі пісеньку заспіваю. – Ану, заспівай! (заспівав) Ну й гарна в тебе пісенька, от тільки я недочуваю трохи. А ти сядь мені на язик і ще раз заспівай, щоб я краще чула! (діти відгадують) - Всі знаємо чим закінчилася ця казочка? А ми зараз цю казку перекрутимо і разом допоможемо Колобку. Допоможемо? - Колобок сидить у діда і баби на підвіконні, хоче втекти. 1. Вправа для шиї. В. п.- о. с. руки на поясі.1 -4 – нахил шиї вліво-вправо (повт.6 ) - Подивився чи дуже високо стрибати з вікна. 1 -4 - голову вгору підняти – вниз. - Потім подивився, чи не дивиться баба. 1 -4 – повороти голови вліво-вправо. - Стрибнув і втік, котиться по доріжці в ліс…. 2. Масаж стопи (на нервові крапки на стопі, які відповідають за внутрішні органи, щоб краще працювали) (ходьба по масажних килимках, боком по дерев’яних округлих палицях, дерев ’яних щаблях драбини та товстій мотузці) 3. Зустрівся йому, хто по дорозі спочатку? (заєць) Так! Але ми вирішили казочку перекрутити. І зустрілися йому різні м’ячики за розміром та за матеріалом. М’ячики знають казочку, тому вирішили своєму другові Колобку допомогти. От і покотився м’яч «Стрибунець», в нього і вуха, як у Зайця. А коли він Зайцю пісню заспівав, той вирішив його скуштувати, а він гумовий – не смачний. Заєць і не став його їсти, втік в ліс. - Пограємо з гумовим м’ячем в естафету. Ділимося на 2 команди: Колобки та Зайці. (проводиться естафета – стрибки на великих м’ячах ) 4. – Далі вирішив допомогти менший гумовий м’яч, а так, як він малий, то попросив на допомогу своїх братиків таких же. От він котиться і зустрівся йому Вовк. Він теж заспівав пісню йому і тіл ьки Вовк захотів скуштувати його, як вискочили братики м’яча, у Вовка очі розбіглися, він доганяв - доганяв і в дерево лобом, як стукнеться, що в очах зірочки з’явилися, що більше не було бажання їсти Колобка. Гра з усіма м’ячами «Вижени м’яч» діти ділят ься на 2 ті ж команди 5. Потім пішов на допомогу м’яч з пластику, взявши собі друзів на допомогу. - Хто далі зустрівся Колобку? (Ведмідь) Йому також не сподобався на смак м’яч з пластику. Гра «М’яч в трубу » (ставиться драбинка, одна сторона труби картонної кладеться на неї, м’ячі на всіх дітей ) Правила: кожен кидає м’яч в трубу і ловить швиденько з іншого боку труби свій м’ячик. 6. – Залишився м’яч з чого? (з тканини) - Ой, чи зможеш ти м’ячику допомогти Колобку впоратися з хитрою Лисицею? (він каже, що так) Заспівав і він Лисиці, та тільки Лисиця захотіла посмакувати його а він в роті застряг на зубах, та не смачний. Захотіла вона його виплюнути, а він ніяк – не відчіпляється. Злякалася Лиска, та давай тікати. Гра « Гарячий колобок». Діти стають в коло, передають м’яч по колу швидко, бо він «гарячий». На кому музика зупиниться той виходить з кола. Гра «Торбинка – веселинка » .Кожний з дітей дістає з торбинки смішну річ і надягає на себе. А коли всі вже діти одягнені, танцюють пар ами по всій залі. 7. Колобок: - Дякую вам друзі м’ячики та дітки, якби не ви, мене б досі вже не було. З вами так весело. Я хочу з вами пограти, можна? Гра «Колобок» Діти утворюють коло, вимовляють: «Колобок – Колобок, ой гарячий Колобок» а дві дитини між якими дорослий поклав колобка, стають обличчям один до одного, після закінчення слів, біжать в різні сторони, хто перший ухватить колобка, той виграв.(повт.3 -4) (Колобок прощається з дітьми та м’ячиками )На закінчення заняття всі крокують по колу (35 сек) У повсякденному житті малят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне – мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров ’я. Здоров’ятворчі та здоров’язбережувальні технології можна використовувати у різних організаційних формах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.